Програма

ЗВІТ

про науково-практичну конференцію з онлайн-трансляцією для ендокринологів, терапевтів, педіатрів, кардіологів, невропатологів, лікарів загальної практики – сімейної медицини та інших спеціалістів «Ендокринна патологія у віковому аспекті» в рамках реалізації
науково - освітнього проєкту «Український ендокринологічний практикум»

26 – 27 листопада 2020 року

 

        26 – 27 листопада 2020 року згідно з державним Реєстром з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій на 2020 рік ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», сумісно з ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» та Харківською медичною академією післядипломної освіти МОЗ України проведена науково-практична конференція з онлайн-трансляцією «Ендокринна патологія у віковому аспекті».

Під час роботи конференції в режимі онлайн і постонлайн кількість просмотрів 26.11.20 р. склала 1650 та 27.11.20 р. – 1018, відповідно. Учасниками заходу стали представники усіх областей України та м. Києва, Білорусі, Грузії.

Із привітанням до учасників конференції звернувся директор ДУ «ІПЕП НАМНУ» чл.-кор. НАМН України, д.мед.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України Караченцев Ю.І. Склад доповідачів включав представників науково-дослідних та науково-педагогічних закладів м. Харкова (ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, Харківського національного медичного університету МОЗ України, Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Харківської обласної клінічної лікарні – Центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 2 ім. проф. О. О. Шалімова» Харківської міської ради, багатопрофільного медичного центру «Life Park»), м. Києва (Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України) та м. Ужгорода (Ужгородський національний університет).

Програму конференції склали 29 доповідей, у т. ч. 16 – з проблем діабетології, 2 – тиреоїдології, 4 – репродуктивної ендокринології, 2 – ожиріння, 5 – з іншої ендокринної патології.

Цукровому діабету (ЦД) та його ускладненням традиційно було присвячено більше половини всіх представлених доповідей через його значну поширеність, достатньо високі показники смертності, втрати працездатності, інвалідності, не до кінця вирішені питання діагностики й лікування.

Впливу цукрового діабету на когнітивні функції пацієнта та вибору цукрознижуючої терапії були присвячені дві доповіді з міста Харків (д.мед.н., проф. Микитюк М.Р., та д.мед.н., проф. Товажнянська О.Л.). Доповідачі детально зупинилися на механізмах когнітивних порушень при цукровому діабеті, презентували скринінгові шкали та методи дослідження для визначення когнітивних порушень, запропонували схеми інтенсифікації лікування.

Оптимізації лікування пацієнтів із цукровим діабетом та надлишковою масою тіла була присвячена лекція д.мед.н., проф. Хижняк О.О. (м. Харків). Д.мед.н., с.н.с. Місюра К.В. (м. Харків) звернула увагу слухачів до вихідних етапів ожиріння при ЦД – метаболічному синдрому (МС) та його корекції. Вона зробила акценти на необхідності зміни способу життя та способу харчування, при його неефективності – призначення метформіну та/або натуральних препаратів рослинного походження з доведеною ефективністю і безпекою з метою зниження ризику розвитку ускладнень МС.

Доповіді д.мед.н., проф. Кравчун Н.О. та к.мед.н. Смирнова І.І. були присвячені веденню пацієнтів із ЦД 2 типу та високим серцево-судинним ризиком. Автори стверджують, що лікування повинно виходити за рамки контролю глікемії, враховуючи супутні захворювання, такі як артеріальна гіпертензія, наявність хронічної хвороби нирок, які потенціюють ризик серцево-судинних ускладнень. Раннє призначення дапагліфлозина або його фіксованої комбінації з метформіном пацієнтам із ЦД 2 типу має перевагу перед призначенням ряду інших ЦЗП щодо зниження частоти ниркових подій та ризику серцевої недостатності за даними рандомізованих досліджень.

Про незамінність метформіну для лікування ЦД та його ускладнень доповіла д.мед.н., проф. Кравчун Н.О. Це єдиний перспективний геропротектор, який використовується в медицині вже понад 60 років і не має значущих побічних ефектів. І ось в даний час виявилося, що він не тільки є ефективним при діабеті, а й значно знижує загальну смертність у пацієнтів із ЦД, запобігає розвитку раку, кардіоваскулярних захворювань і навіть когнітивних розладів.

Велику зацікавленість та плідну дискусію викликала доповідь «Цукровий діабет 2 типу: персоніфікований підхід, особливості лікування за умов коморбідності та COVID-19», яку як завжди блискуче провів д.мед.н., проф. Паньків В.І. (м. Київ). Автор підкреслив, що гіпоглікемізуюча терапія при ЦД у поєднанні з COVID-19 передбачає відміну препаратів метформіну, інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера 2 типу (гліфлозинів), та агоністів ГПП-1. Рекомендують інгібітори дипептидилпептидази (іДПП) на всіх етапах менеджменту як один з найбільш безпечних класів серед всіх пероральних та ін’єкційних протидіабетичних засобів. Високий рівень безпеки іДПП-4 щодо кардіоваскулярного ризику, гіпоглікемії, можливість їх використання у пацієнтів на будь-яких стадіях хронічної хвороби нирок, пацієнтів старших вікових груп, а також їх нейтральний ефект відносно маси тіла роблять їх максимально привабливими для терапії пацієнтів з ЦД 2 типу. При показниках глікемії понад 13,0 ммоль/л рекомендується переведення на базис-болюсну інсулінотерапію з розподілом дози інсуліну короткої дії (ІКД) і базального інсуліну 50%-50%. Початок терапії базальним інсуліном з 10 ОД/добу або 0,1-0,2 ОД/кг маси тіла. ІКД в дозі 4 ОД або 10% від дози базального інсуліну перед основними прийомами їжі. Контроль глікемії не менше чотирьох разів на день.

Про важливість інтенсифікації цукрознижуючої терапії і своєчасне призначення інсуліну пацієнтам із декомпенсованим ЦД 2 типу доповіла к.мед.н. Перерва Л.А. (м. Харків). 

Продовжила тему ЦД д.мед.н., проф. Гончарова О.А. (м. Харків). Вона обґрунтувала перспективність використання плейотропного потенціалу вітіміну D при високій коморбідності ЦД.

Погляд невролога на багатогранну діабетичну полінейропатію висловив д.мед.н., проф. Орос М.М. (м. Ужгород). Були детально проаналізовані фактори, що сприяють виникненню діабетичної полінейропатії, її патогенез та основні її типи. Наведені схеми першої лінії терапії больової форми полінеропатіі прегабалином.

К.мед.н., с.н.с. Чумак С.О. були представлені універсальні рекомендації по техніці ін'єкцій інсуліну для хворих різного віку 1 і 2 типу ЦД, проаналізовані помилки, що призводять до формування ліподистрофії та шляхи їх профілактики. Однак, як сказав Joslin E. P.:«Інсулінотерапія – це втрата часу та коштів, якщо хворий не проводить самоконтроль», тому виступ д.мед.н., проф. Тихонової Т.М. (м. Харків) був присвячений засобам вимірювання глікемії, найбільш важливим їх характеристикам і сучасним вимогам до них.

Третє засідання було присвячено ендокринній патології у дітей та підлітків. Доповідачі Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України (м. Харків) першу частину засідання присвятили одній із самих актуальних проблем дитячої ендокринології – ЦД 1 типу. Д.мед.н., с.н.с. Турчиною С.І. були презентовані сучасні рекомендації щодо досягнення компенсації ЦД 1 типу у дітей та підлітків, висвітлено рішення наради Національних експертів з дитячої ендокринології щодо впровадження сучасних міжнародних рекомендацій менеджменту дітей та підлітків із ЦД 1 типу в умовах реформування медичної галузі в Україні. Обґрунтована доцільність удосконалення етапної комплексної реабілітації хворих на ЦД 1 типу із обов’язковим залученням психолога та безперервним навчанням самоконтролю на різних рівнях надання медичної допомоги.

Принципи нейрореабілітації дітей та підлітків із ЦД 1 типу на підставі власних багаторічних досліджень детально обґрунтував к.мед.н. Мітельов Д.А. Особливий акцент він зробив на необхідності постійного моніторингу стану нервової системи у дітей із ЦД 1 типу та надання їм допомоги мультидисциплінарною командою, навчання у школі самоконтролю, застосування сучасних засобів фармакотерапії, фізіотерапії та реабілітації у санаторно-курортних умовах.  К.мед.н., с.н.с. Чумак С.О. звернула увагу учасників конференції, що моніторування глюкози крові за допомогою системи iPro 2 є інформативним і об'єктивним методом оцінки компенсації ЦД, що дозволяє швидко і ефективно вирішити проблеми гіпер- та гіпоглікемії, оптимізувати фізичне навантаження, підібрати адекватне лікування, досягти в короткі терміни компенсації вуглеводного обміну і запобігти розвитку важких ускладнень даного захворювання у дітей та підлітків.

Проблемам дитячої та юнацької репродуктивної ендокринології були присвячені наступні чотири доповіді. Д.мед.н., с.н.с. Диннік В.О. були представлені власні дані по виявленню особливостей змін репродуктивного потенціалу дівчат із зони збройного конфлікту, які виражаються в погіршенні фізичного розвитку (частіше реєструється надлишкова маса тіла в 17-18 років і рідше – її дефіцит в порівнянні з Харківською популяцією школярок), розладах статевого дозрівання (підвищення частоти виникнення передчасного статевого розвитку та ретардації статевого дозрівання) і порушенні менструальної функції.

Особливості гормонально-метаболічних змін у хлопців-підлітків із різним перебігом затримки статевого розвитку (ЗСР) презентувала к.мед.н. Косовцова Г.В. Аналіз антропометричних показників хлопців із ЗСР дозволив автору виділити три його клінічні варіанти: 1 – супроводжується затримкою зросту, 2 – без суттєвих відхилень у фізичному розвитку та 3 – супроводжується надмірною масою тіла. Найбільш несприятливим за клінічними та гормонально-метаболічними показниками виявився третій клінічний варіант ЗСР, якому притаманні більш виражені порушення гонадотропної та функціональної активності тестикул, формування проатерогенної дисліпідемії та інсулінорезистентності.

Питанню інтегрованої взаємодії імунної та ендокринної систем на тлі дефіциту тестостерону та можливим механізмам протизапальної дії андрогенів було приділено увагу к.мед.н. Шляхової Н.В. Вона презентувала результати власних досліджень, які підтверджують зв'язок дефіциту тестостерону з імунними порушеннями та рівнем субклінічного запалення у хлопців із гіпоандрогенією вже у підлітковому віці, що може стати підґрунтям для розвитку серцево-судинних та метаболічних порушень у дорослому житті.

Про механізми формування стеатозу печінки у юнаків із гіпоандрогенією від групи авторів розповіла д.мед.н., проф. Страшок Л.А (д.мед.н. Пархоменко Л.К., к.мед.н. Косовцова Г.В., к.б.н., с.н.с. Кашкалда Д.А). На підставі аналізу власних даних були визначені провідні фактори щодо формування стеатозу у зазначеної групи хворих, а саме: атерогенні зміни ліпідного статусу, андрогенна недостатність, наявність інсулінорезистентності, активація цитолітичних процесів у печінці та формування оксидативного стресу за рахунок зниження ефективності антиоксидантного захисту.

Д.мед.н., с.н.с. Рак Л.І. від групи авторів (к.мед.н., с.н.с. Кашина-Ярмак В.Л.,Штрах К.В., к.б.н., с.н.с. Кашкалда Д.А.) представила нові дані щодо формування ендотеліальної дисфункції та погіршення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у підлітків із вторинними кардіоміопатіями та коливаннями артеріального тиску.

Заключне засідання конференції було присвячено клінічним розборам хворих. К.мед.н., заслужений лікар України Дорош О. Г. нагадала слухачам визначення, класифікацію, етіологію, та патогенез алопеції. Автор зробила акцент на діагностиці та лікуванні гніздової алопеції, презентувала розбір клінічного випадку щодо появи у жінки алопеції на тлі аутоімунного тиреоїдиту.

Розбір клінічного випадку акромегалії в поєднанні з гігантизмом у пацієнта молодого віку провів Ніколаєв Р.С. (м. Харків). Єфіменко Т.І. зробила аналіз ключових моментів клінічного випадку лікування та спостереження пацієнтки з морбідним ожирінням. Доведено, що через 8 місяців після проведення баріатричної операції (вертикальна резекція шлунку) відмічене зниження маси тіла на 60 кг, нормалізація менструального циклу та вуглеводного обміну, покращення загального та психоемоційного стану.

Філоненко Н.Г зі співавтором (к.мед.н. Дубовик В.М., м. Харків) був наведений клінічний випадок важкого перебігу кісткової форми первинного гіперпаратиреозу, особливістю якого є пізня діагностика захворювання, що призвело до тяжкої інвалідізації хворої.

Розбір клінічного випадку феохромоцитоми наднирника у пацієнта, хворого на ЦД 2 типу, представила к.мед.н. Тітова Ю.О. (м. Харків). Автор підкреслила, що для збільшення тривалості життя пацієнтів з даною патологією необхідна своєчасна діагностика та лікування.

Особливостям клінічного випадку вродженого гіпотиреозу був присвячений виступ Манської К.Г. (м. Харків). Саніна Є.М. (м. Харків) докладно представила історію, етіологію, патогенез, диференційну діагностику та лікування синдрому множинної ендокринної неоплазії І типу (синдром Вермера), а також розбір клінічного випадку її у молодої жінки.

Під час роботи конференції в режимі онлайн слухачі мали можливість ставити запитання в чаті доповідачам, які відповідали одразу на найцікавіші питання. Конференція завершилась підведенням підсумків роботи. Збірник тез не видавався.

Усі мали можливість ознайомитись із рекламними роликами продукції фармацевтичних фірм, які виступили партнерами проведення онлайн-конференції.

Учасникам конференції,які пройшли тестування, відправлено сертифікати.