Лабораторія синтезу антидіабетичних сполук

Ліпсон Вікторія Вікторівна

Керівник лабораторії

Ліпсон Вікторія Вікторівна

доктор хімічних наук, професор

Лабораторію синтезу антидіабетичних сполук введено до структури інституту у 1960 р. з метою ресинтезу найбільш ефективних пероральних гіпоглікемізуючих засобів. Ці дослідження у свій час привели до створення вітчизняних технологій одержання фенформіна, цикламіда, хлорцикламіда, глібенкламіда.

На сьогодні головною задачею лабораторії є пошук нових оригінальних сполук із комплексом антидіабетичних властивостей, спрямованих на корекцію ожиріння, синдрому інсулінорезистентності та пов’язаних з цукровим діабетом 2 типу серцево-судинних ускладнень. Джерело фінансування – держбюджет, НАМН України. Наукова тематика лабораторії має як прикладний, так і фундаментальний характер. Прикладні дослідження пов’язано з відпрацюванням технології синтезу не тільки відомих препаратів, а й оригінальних субстанцій. Фундаментальні дослідження полягають у розвитку наукового підґрунтя в області синтезу нового класу конденсованих азотовмісних гетероциклів – частково гідрогенізованих азолоазинів. Свідоцтво про атестацію відділу медичної хімії за № 100-092/2015, видане 30 квітня 2015 року і чинне до 29 квітня 2019 року, засвідчує що відділ медичної хімії атестований на підставі Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», відповідає критеріям атестації щодо проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду згідно з галуззю атестації, яка зазначена в додатку до свідоцтва і є невід’ємною його складовою частиною.

Співробітники лабораторії користуються набором сучасних методів органічного синтезу і фізико-хімічного аналізу. У відділі медичної хімії для синтезованих зразків біологічно активних сполук хромато­графічну чистоту перевіряють мето­дом рідинної хроматографії на хроматографі Agilent 1260 із спектрофотометричним детектором. Контроль рН рухомої фази здійснюють за допомогою рН-метра рН-340, попереднє вивчення УФ-спектрів досліджуваних речовин проводять на спектро­фотометрі Shimadzu UV-2450.

Згідно з договором про наукову співпрацю 924/с-12 від 10.02.2012 р. (термін дії – 5 років) з ДНУ «НТК «Інститут монокристалів» НАН України», м. Харків для всіх вперше одержаних сполук реєструють спектри ядерного магнітного резонансу на імпуль­сному широкосмуговому спектрометрі з надпровідним магнітом “Varian Mercury Vx-200”. Мас-спектри електрон­ного удару реєструють на хромато-мас-спектрометрі “Varian 1200L” при прямому введенні зразка в іонне джерело (іонізаційна напруга становить 70 еV, температура іонізаційної камери 200 оС). Рентгеноструктурні дослідження виконують на дифракто­метрі Xcalibur-3 (MoKa випромінювання, CCD-детектор, графітовий монохроматор, w-сканування). Структуру розшифровують прямим методом за комплексом програм SHELXTL. Ймовірність прояву фармакологічних ефектів для відібраних на скринінг сполук з високою спорідненістю до певних біологічних мішеней оцінюють за допомогою програми PASS та/або докінгових досліджень.

З метою підвищення кваліфікації співробітники лабораторії регулярно прослуховують цикли лекцій «Сучасні аспекти виробництва, валідації та контролю якості ліків на фармацевтичних підприємствах», які організовано за сприяння Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного Фармацевтичного університету.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

  • розробка способів синтезу та встановлення особливостей молекулярної будови нових біологічно активних речовин;
  • дослідження хімічних властивостей органічних сполук;
  • розробка високотехнологічних методів синтезу різноманітних дериватів дикарбонових кислот і азотовмісних гетероциклів, які придатні для промислового застосування;
  • удосконалення технологій синтезу відомих фармацевтичних субстанцій;
  • вивчення методів спрямованого синтезу частково гідрогенізованих піридинових та піримідинових систем, анельованих азольними цик­лами (піразольними, імідазольними, 1,2,4- триазольними, тетразоль­ними);
  • пошук універсальних однореакторних методів багатокомпонентних кон­денсацій та каскадних реакцій, що призводять до одержання азолоазинових ансамблів;
  • конформаційний аналіз частково гідрогенізованих азотовмісних гетероциклічних систем;
  • дослідження процесів тавтомерної рівноваги (імін-єнамінної, кето-єнольної, кільчасто-ланцюгової) у рядах нових похідних азолоазинів; аналіз структурних факторів та середовища, що визначають її положення;
  • оцінення асоціативних процесів у частково гідрогенізованих азоло­азинових ансамблях (міжмолекулярний та внутрішньо­молекулярний водне­вий зв’язок) в кристалічній фазі та в розчинах.

З 1993 р. лабораторію очолює Ліпсон Вікторія Вікторівна, доктор хімічних наук, професор. Під її керівництвом працює злагоджений творчий колектив кваліфікованих хіміків-органіків. За час існування лабораторії було накопичено значний досвід в галузі синтезу різноманітних класів органічних сполук та методів удосконалення структури на шляху їх перетворення з біологічно активних речо­вин на кандидатів у лікарські засоби, а в наступному – в фармацевтичні препарати.

Тематика наукових досліджень лабораторії, починаючи з 2010 року, така:

  1. Патогенетичне обґрунтування перспективності створення на основі оригінальних похідних 1,3-діазагетероциклів анти діабетичних сполук з плейотропною дією
  2. Пошук біологічно активних сполук, здатних гальмувати дію судинних чинників ризику, пов’язаних із цукровим діабетом 2 типу, шляхом модулювання поза надниркового метаболізму глюкокортикоїдів
  3. Пошук сполук з анти діабетичними властивостями, спрямованих на відновлення тканинної регуляції енергетичного балансу за наявності цукрового діабету 2 типу з надлишковою масою тіла або ожирінням
  4. Синтез азолоазинових систем і експериментальна оцінка специфічних антидіабетичних властивостей азотовмісних гетероциклічних сполук
  5. Розроблення інноваційних лікарських субстанцій для подолання метаболічного синдрому

СТОРІНКА КЕРІВНИКА

Керівник лабораторії – Л‘ІПСОН Вікторія Вікторівна

доктор хімічних наук, професор, зав. відділу медичної хімії ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків

У 1984 р. закінчила хімічний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за спеціальністю «хімія». У 1992 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Синтез, хімічні властивості, біологічна активність дигідроазолопіримідинів». З 1984 р. і до тепер працює в ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України». В зазначеній установі обіймала посади від старшого лаборанта, молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника, зав. лабораторією синтезу антидіабетичних сполук до зав. відділу медичної хімії. У 2007 р. захистила докторську дисертацію «Азолоазинові системи з частково гідрогенізованим азиновим фрагментом». Водночас від 2000 р. викладає на кафедрі органічної хімії Харківського національного університету курс фармацевтичної, медичної хімії та хімії природних низькомолекулярних сполук. Від 2008 р. — професор цієї кафедри. З 2010 р. на постійній основі співпрацює з відділом синтезу гетероциклічних сполук ДНУ «НТК «Інститут монокристалів» НАН України» (м. Харків), керує роботою аспірантів. Коло наукових інтересів – хімія нітрогеновмісних гетероциклів, пошук біологічно активних речовин з антидіабетичними властивостями, модифікація природних сполук з групи тритерпеноїдів та стероїдів під потреби матеріалознавства та медичної хімії. Автор 225 наукових робіт у тому числі: монографії, присвяченої частково гідрогенізованим азолоазинам (2012 р.), яка видана міжнародним видавництвом, підручників з медичної хімії (2005 р.) та хімії природних низькомолекулярних сполук (2013 р.), схвалених МОН України.

В. В. Ліпсон у 1995-96 рр. одержувала стипендію Кабінету міністрів України для молодих вчених. В 2012 р. нагороджена стипендією від Харківської обласної державної адміністрації в галузі хімії імені М. М. Бекетова. Вікторія Вікторівна підготувала 5 кандидатів наук за спеціальністю 02.00.03 – органічна хімія.

ПУБЛІКАЦІЇ

  1. Кудря М. Я., Палагіна І. А., Устенко Н. В., Мельниківська Н. В., Лалименко О. С., Жураковська М. В., Павленко Т. О., Міщенко Т. В., Ліпсон В. В., Карножицька Т. М., Горбенко Н. І. Визначення біологічної активності та безпечності метаболітів пероральних антидіабетичних засобів – похідних янтарної кислоти // Інформ. бюл. Додаток до “Журн. НАМН України”. – К., 2013. – Вип. 35. – С. 203-204. (Нововведення)
  2. Красова Н. С., Гладких О. І., Ліпсон В. В., Лещенко Ж. А., Тижненко Т. В., Опалейко Ю. А., Зубатюк Т. О., Свидло І. М., Яременко Ф. Г., Полторак В. В. Ефект потенційного інгібітора 11-β-гідроксистероїддегідрогенази 1 типу на функціонально-метаболічні показники у щурів з експериментальним цукровим діабетом 2 типу // Пробл. ендокрин. патології. – 2014. – № 4. – С. 60-66.
  3. Lipson V. V., Svetlichnaya N. V., Shirobokova M. G. et Cascade cyclization of 1,2-diamino-4-phenylimidazole with aromatic aldehydes and cyclohexanediones // Rus. J. Organic Chem. – 2012. – Vol. 48, № 2. – P. 281-285.
  4. Lipson V. V., Svetlichnaya N. V., Borodina V. V. et Formylation of 4,7-dihydro-1,2,4-triazolo[1,5-a]pyrimidines using Vilsmeier–Haack conditions // J. Heterocyclic Chem. – 2012. – Vol. 49. – P. 1019-1025.
  5. Pavlovskaya T. L., Lipson V. V., Yaremenko F. G., Musatov V. I. Acryl- and methacrylamides. New dipolarophiles in reactions of [2+3]-dipolar cycloaddition to 2-oxindolazomethine ylides // Rus. J. Organic Chemistry. – 2013. – Vol. 49, № 11. – P. 1564-1566.
  6. Petrova O. N., Zamigajlo L. L., Shishkina S. V., Shishkin O. V., Musatov V. I., Borisov A. V., Lipson V. V. A facile one-pot highly chemo- and regioselective synthesis of the novel heterocyclic system indolo[1,2-c]azolo[1,5-a]quinazoline-8,10-dione // Tetrahedron. – 2013. – Vol. 69. – P. 11185-11190.
  7. Редькин Р. Г. Эффективность и безопасность применения снотворных препаратов различных групп // Журн. неврології ім. Б. М. Маньковського. – 2013. – № 1. – С. 99-106.
  8. Редькін Р. Г. Мелатонін, його структурні аналоги та їх фармакологічні властивості // Пробл. ендокрин. патології. – 2013. – № 1. – С. 60-74.
  9. Павловская Т. Л., Редькин Р. Г., Яременко Ф. Г., Шишкина С. В., Шишкин О. В., Мусатов В. И., Липсон В. В. Синтез и химические свойства новых производных 3а’,6а’-дигидро-2’Н-спиро[индол-3,1’-пирроло[3,4-c]пиррол]-2,4’,6’(1Н,3’Н,5’Н)-триона // Химия гетероциклич. соединений. – 2013. – № 6. – С. 945-960.
  10. Петрова О. Н., Замигайло Л. Л., Широбокова М. Г., Шишкина С. В., Шишкин О. В., Мусатов В. И., Липсон В. В. Циклоконденсации 3(5)-аминопиразолов с арилглиоксалями и циклогексан-1,3-дионами // Химия гетероциклич. соединений. – 2013. – № 7. – С. 1026-1039.
  11. Babak N. L, Gella I. M, Semenenko A. N, Shishkina S. V, Shishkin O. V, Mu­satov V. I., Lipson V. V. α,β-Unsaturated ketones based on allobetulone // Rus. J. Org. Chem. – 2014. – Vol. 50, № 7. – P. 1046-1055.
  12. Lipson V. V., Gella I. M., Drushlyak G., Babak N. L., Novikova N. B. Structural analysis of chiral dopants in nematic systems by example of ether-ester-substituted 1,4: 3,6-dianhydrohexitols // Molecular crystals and liquid crystals. – 2014. – Vol. 591. – P. 34-44.
  13. Pavlovskaya T. L., Yaremenko F. G., Lipson V. V., Shishkina S. V., Shishkin O. V., Musatov V. I., Karpenko S. The regioselective synthesis of spirooxindolopyrrolidines and pyrrolizidines via three-component reactions of acrylamides and aroylacrylic acids with isatins and α-amino acids // Beilstein J. Org. Chem. – 2014. – Vol. 10, № 1. – P. 117-126.
  14. Petrova O. N., Zamigajlo L. L., Gella I. M., Musatov V. I., Shishkina S. V., O. V. Shishkin, Vashchenko E. V., Borisov A. V., Lipson V. V. Three-component synthesis of 4-aroyl-2(1),4,5,7-tetrahydropyrazolo[3,4-b]pyridin-6-ones and their properties // Химия гетероцикл. соединений. – 2014. – № 4. – С. 562-576.
  15. Світлична Н. В., Шишкіна О. О., Бородіна В. В., Яременко Ф. Г., Ліпсон В. В., Мусатов В. І., Бондаренко В. М. Хімічні властивості 3-(5-аміно-1Н-1,2,4-триазол-1-іл)- та 3-(2-аміно-1Н-бензо[d]імідазол-1-іл)-3-фенілпропангідразидів // J. Org. Pharm. Chem. – 2014. – Vol. 12, Is. 3(47). – P. 74-80.
  16. Світлична Н. В., Бородіна В. В., Ліпсон В. В., Мусатов В. І. Синтез 7-арил-6,7-дигідротетразоло[1,5-а]піримідин-5(4H)-онів // Журн. органіч. та фармацевтич. хімії. – 2014. – Т. 12, вип. 1(45). – С. 47-50.
  17. Красова Н. С., Гладких О. І., Ліпсон В. В., Лещенко Ж. А., Тижненко Т. В., Опалейко Ю. А., Зубатюк Т. О., Свидло І. М., Яременко Ф. Г., Полторак В. В. Ефект потенційного інгібітора 11-β-гідроксистероїддегідрогенази 1 типу на функціонально-метаболічні показники у щурів з експериментальним цукровим діабетом 2 типу // Пробл. ендокрин. патології. – 2014. – № 4. – С. 60-66.
  18. Petrova O. N., Zamigajlo L. L., Ostras K. S., Shishkina S. V., Shishkin O. V., Borisov A. V., Musatov V. I., Shirobokova M. G., Lipson V. V. Multicomponent reaction of 2-aminobenzimidazole, and pyrrolizidines via arylglyoxals, and 1,3-cyclohexanedione // Химия гетероцикл. соединений. – 2015. – Vol. 51(4). – С. 310–319.
  19. Бабак Н. Л., Семененко А. Н., Гелла И. М., Мусатов В. И., Шишкина С. В., Новикова Н. Б., Софронов Д. С., Морина Д. А., Липсон В. В. Синтез пиррол-2-ил- и пиразол-4-илметилиденпроизводных бетулина и аллобетулина // Журнал органической химии. – 2015. – Т. 51, вып. 5. – С. 715-726.
  20. Липсон В. В., Бородина В. В., Земляная Н. И., Широбокова М. Г., Мусатов В. И., Шишкина С. В., Софронов Д. С. Домино-реакции 3-метилпиразол-5-амина с арил(гетарил)альдегидами, циклопентаноном, циклопентан-1,3-дионом и индан-1,3-дионом // Журнал органической химии. – 2015. – Т. 51, вып. 5. – С. 697-704.
  21. Ліпсон В. В., Бородіна В. В., Редькін Р. Г., Світлина Н. В., Зубатюк Т. О. Скринінг in silico потенційних інгібіторів 11-гідроксистероїддегідрогенази 1 // Пробл. ендокрин. патології. – 2016. – № 1. – С. 56-62.
  22. Семененко А. Н., Бабак Н. Л., Еремина А. М., Гелла И. М., Шишкина С. В., Мусатов В. И., Липсон В. В. Химические превращения бетулонового альдегида // Журнал органической химии. – 2016. – Т. 52, вып. 2 . – С. 249-260.
  23. Babak N. L., Shishkin O. V., Shishkina S. V., Gella I. M., Musatov V. I., Novikova N. B., Lipson V. V. Synthesis and spatial structure of new chiral dopants from allobetuline series for cholesteric liquid-crystal compositions // Chem. – 2016. – Vol. 27. – P. 295-303.
  24. Pavlovska T. , Gr. Redkin R., Atamanuk D. V., Lipson V. V. Molecular diversity of spirooxindoles. Synthesis and biological activity // Mol. Div. – 2016. – Vol. 20. – P. 299-344.
  25. Ziolkovskiy D. V., Nikitina A. D., Chebanov V. A., Lipson V. Substituted 1,2,4-oxodiazoles as potent inhibitors of human 11b-hydroxysteroid dehydrohenase type 1 (11b-HSD1): Virtual screening and docking results // Letters in Drug Design and Discovery. – 2016. – Vol. 13. – P. 226-233.