Лабораторія репродуктивної ендокринології

Карпенко Ніна Олексіївна

Завідувач лабораторії

Карпенко Ніна Олексіївна

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

E-mail :   nina.a.karpenko@gmail.com

 

Лабораторія репродуктивної ендокринології заснована у 1980 році і до 2006 року її керівником була докт. біол. наук, проф. Гладкова Алла Іванівна. З 2007 року завідувач лабораторії – канд. біол. наук Карпенко Ніна Олексіївна. Лабораторія входить до складу Відділу експериментальної ендокринології (зав. відділом - д. мед. н., проф. Полторак В.В.)

Представниками цієї школи є д. біол. н. проф. А.І. Гладкова, д. мед. н.,  Л.О. Бондаренко, канд. біол. наук М.Ю. Алесіна, канд. біол. наук Н.О. Карпенко, канд. біол. наук Є.М. Коренєва, канд. біол. наук І.В. Сидорова, канд. біол. наук Л.Б. Литвинова, канд. біол. наук В.М. Золотухіна та інші.

Лабораторія працює в тісному контакті зі співробітниками як інституту, так і науковими колективами Харкова та інших міст (Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, Інститут хімії та Інститут біології ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Національний медичний університет, Національний фармацевтичний університет, Центр репродукції проф. Феськова, Харківський зооветеринарний університет, Інститут мікробіології та вірусології (м. Київ)).

Постійна увага приділяється підвищенню кваліфікації співробітників і підготовці кадрів вищої кваліфікації. За період з 2015 до 2019 р. у лабораторії підготовлено 3 кандидати наук, готуються до захисту ще 2 роботи.

Періодично проводяться семінари з питань методології вирішення завдань наукової тематики лабораторії, ведення наукової документації, методів комп’ютерної обробки отриманих результатів, способів їх графічного представлення. Співробітники підвищують кваліфікацію на курсах тематичного удосконалення Національного фармацевтичного університету, Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, Харківської медичної академії послядипломної освіти. Наукові співробітники лабораторії керують дипломними роботами студентів кафедри фізіології людини і тварин біологічного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна та Національного фармацевтичного університету. З 2015 по 2018 рр. в лабораторії підготовлено та успішно захищено 3 магістерські роботи. Лабораторія має подяки за значний внесок у професійне становлення майбутніх фахівців від ректора Національного фармацевтичного університету та кафедри фізіології людини та тварин біологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Співробітники лабораторії є членами Українського товариства ендокринологів, Українського товариства фізіологів, Асоціації сексологів і андрологів.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

  • Вивчення гормональної і паракринної регуляція функції гонад.
  • Вивчення взаємодії ендокринних залоз у контролі репродуктивної функції.
  • Дослідження вікових змін стану репродуктивної функції.
  • Визначення статевих та онтогенетичних особливостей адаптації гонад до дії факторів різної природи: стресу, іонізуючого випромінювання, гіпертермії, ендокринних дизрапторів  (фітоестрогени, кадмій).
  • Вивчення ролі несприятливих факторів, що діють на різних етапах онтогенезу (у преконцепційний період на батьків, ембріональний, молочного вигодовування і препубертатний періоди), в механізмах формування порушень репродуктивної функції, в тому числі, розладів статевої поведінки.
  • Пошук біохімічних маркерів порушення процесу дозрівання сперматозоїдів у хворих із гіпофертильністю.
  • Розробка теоретичних основ пошуку нових засобів для лікування репродуктивних розладів, підвищення фертильності та способів оцінки їх ефективності.
  • Створення експериментальних моделей репродуктопатій у лабораторних тварин.
  • Дослідження специфічної активності сполук, в тому числі, інноваційних з’єднань у наноформі та пробіотиків для лікування чоловічого безпліддя, антивікової терапії, створення і дослідження нових лікарських форм.
  • Дослідження токсикологічних характеристик нових сполук у наноформі при тривалому надходженні до організму здорових тварин, вивчення розподілу наночастинок у різних органах та тканинах лабораторних тварин впродовж тривалого часу.
  • Розробка нових підходів до корекції репродуктивних розладів, що виникають на тлі хронічних простатитів або доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ ЛАБОРАТОРІЇ

  • Виявлено низку біохімічних маркерів порушення процесу дозрівання сперматозоїдів у гіпофертильних пацієнтів із різним типом патоспермії (рівень хемілюмінесценції сперматозоїдів, вміст стабільних метаболітів циклу оксиду азоту).
  • Створено методологію інтегральної оцінки стану репродуктивної функції (репродуктивного потенціалу) лабораторних тварин (патент України). Розроблена модель оцінки ступеня статевої мотивації у лабораторних тварин (патент України).
  • Створено ряд експериментальних моделей патології репродуктивної функції (неонатально індукованих патоспермій (патент України), затримки статевого дозрівання (патент України), неонатально індукованої  гіпофертильності з супутніми метаболічними порушеннями (патент України), порушень сперматогенезу внаслідок хронічного простатиту (патент України)).
  • Досліджено дію ряду чинників та їх комбінаціїй (стрес, гіперестрогенізація, надмірне надходження рослинних фітоестрогенів, гіпертермія) на стан репродуктивної функції лабораторних тварин залежно від етапу онтогенезу (ембріональний, підсосний, препубертатний періоди, старі тварини).
  • Доведено, що репродуктивна система тварин обох статей найбільш чутлива до дії фітоестрогенів у підсосний період, оскільки саме у такому випадку у статевозрілих особин спостерігаються найбільші відхилення від норми.
  • Встановлено, що довгострокові наслідки стресу або надмірної фітоестрогенізації під час фізіологічного молочного вигодовування для репродуктивної функції дорослих тварин мало відрізняються і полягають у зменшенні репродуктивного потенціалу через погіршення перебігу сперматогенезу, статевої поведінки, життєздатності нащадків під час ембріогенезу). Сумісна дія цих чинників викликає парадоксальний ефект, який полягає у дворазовому зменшенні репродуктивного потенціалу при наявності нормальних статевої поведінки, спермограми, вмісті статевих гормонів у крові та супутніх метаболічних розладів (ожиріння, гіперглікемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, зменшення вмісту стабільних метаболітів циклу оксиду азоту).
  • Вперше в країні розробляються питання стану потомства батька з порушенням репродуктивної функції. Показано, що у потомства батька зі стрес-індукованими спермопатіями у преконцепційний період, порушується сомато-статевий розвиток і змінюється реакція на стрес під час пубертату. Досліджено чутливість чоловічих статевих клітин на різних етапах сперматогенезу до стресу, що допомогло обґрунтувати терміни для результативного запліднення.
  • Потомство батька, що отримував надлишок фітоестрогенів у преконцепційний період, характеризується погіршенням репродуктивної функції і стає чутливим до дії гормонально активних компонентів раціону.
  • Досліджено специфічну активність ряду сполук (катіазин, інноваційні сполуки та з’єднання у наноформі, пробіотики) для лікування чоловічого безпліддя.
  • Створено фармакологічне досьє катіазіну як засобу, що позитивно діє на чоловічу репродуктивну функцію при порушеннях різної етіології. Випробувані різні лікарські форми даної сполуки, виявлено найбільш активний оптичний енантіомер для підвищення плодючості при неонатально індукованих репродуктопатіях.
  • Досліджено ефективність корекції репродуктивних розладів різної етіології (вікові (патент України), неонатально індуковані (патент України), внаслідок хронічного простатиту) за допомогою наночастинок оксидів рідкісноземельних елементів. Виявлено позитивний ефект хронічного використання цих наночастинок у тварин, що старіють (патент на винахід на спосіб корекції вікових змін). Виявлена відновлююча репродуктивний потенціал та зменшуюча метаболічні розлади у самців щурів із неонатально індукованою патологією дія наночастинок ортованадату гадолінію. Ці наночастинки також позитивно впливають на перебіг сперматогенезу у щурів із хронічним простатитом.
  • Досліджено токсикологічні характеристики наночастинок ортованадату гадолінію та динаміку розподілу в організмі при одноразовому введенні.

 

           yes                  Наші публікації

           yes                  Про співробітників лабораторії