Лабораторія патогістології

Завідувач

Сергієнко Лоріана Юріївна

доктор медичних наук, професор

E-mail: ipep_pathohistology@ukr.net

Лабораторія патогістології була створена  2001 році та увійшла до складу відділу експериментальної ендокринології. Основним науковим напрямком лабораторії є вивчення ефектів впливу негативних чинників навколишнього середовища (соціально-емоційний стрес, тютюнопаління та ін.) на ендокринний фенотип нащадків матерів, підданих дії цих чинників на самих ранніх етапах вагітності.

Лабораторія має сучасне обладнання та штат висококваліфікованих співробітників для виконання широкого спектру досліджень, що відповідаютьнапрямкам її наукової роботи. Лабораторія внесена до реєстру баз, акредитованих для проведення доклінічних досліджень нових препаратів, над створенням яких працюють фармацевтичні підприємства України.

 

        ОСНОВНІ НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

  • Вивчення на органному та клітинному рівнях вікових особливостей структури, механізмів регуляції та функціональної взаємодії органів ендокринної системи за умов фізіологічної норми та при численних експериментально відтворених ендокринопатіях.

  • Вивчення впливу негативних чинників навколишнього середовища на різних етапах вагітності різної природи на на фетоплацентарний комплекс та модифікацію ендокринного фенотипу нащадків, як етіопатогенетичної передумови розвитку так званих гестаційно детермінованих хвороб дорослих.

  • Теоретично-експериментальна розробка методів доклінічної діагностики та засобів превентивної терапії гестаційно детермінованих хвороб дорослих.

  • Доклінічне дослідження нових лікарських засобів в аспекті визначення їх впливу на відновлення гістоструктури та функції ендокринних залоз та гормончутливих органів.

За період 2015 - 2019 р. науковими співробітниками лабораторії опубліковано 32 наукові роботи, в тому числі 2 патенти України на корисну модель, 14 статей (3 з яких у закордонних виданнях) та 16 тез. Підготовлено 1 кандидата медичних наук.

         

              ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ ЛАБОРАТОРІЇ

На моделі соціально-емоційного стресу вагітних самиць показано, що гестаційний стрес матерів на самих ранніх етапах вагітності, призводячи до формування фетоплацентарної недостатності та гіперглюкокортикоїдного оточення плода, суттєво змінює післянатальний сомато-статевий розвиток та функціонування органів гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової та гіпоталамо-гіпофізарно-репродуктивної систем особин обох статей.

Доведено, що для нащадків гестаційно стресованих матерів притаманні порушення в інсулін-продукуючому апараті підшлункових залоз, розвиток лептинорезистентності на центральному рівні, девіація харчової поведінки та формування гіпертрофічно-гіперпластичного ожиріння з ознаками неспецифічного запалення на тлі встановлення «економного типу» енерговитрат, що складає патогенетичну основу розвитку метаболічного синдрому та цукрового діабету 2 типу у нащадків гестаційно стресованих матерів. Експериментально підтверджена потенціююча роль екзогенної фруктози для розвитку лептинорезистентності та ожиріння у осіб молодого віку.

Показано, що стрес на ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку впливає на післянатальну динаміку формування опорно-рухового апарату, створює передумови для активації процесів деструкції хрящової та кісткової тканини ще в репродуктивному віці. Доведено, що зміни в системі нейротрансміттерів у гестаційно стресованих нащадків обумовлюють їх емоційну нестабільність та складають нейрохімічну основу формування підвищеного потягу до алкоголю.

Запропонована концепція існування «синдрому стресованих нащадків», який об’єднує всі негативні фенотипові ознаки наслідків гіперкортикоїдного імпринтінгу плода під час його розвитку in utero. Основу синдрому складають численні зміни в нейроендокринній системі, що клінічно проявляється в формуванні метаболічного синдрому та зниженні адаптаційних можливостей організму.

На моделі пасивного тютюнопаління у вагітних самиць доведено, що виразні структурно-функціональні зміни в плацентах самиць, оброблених нікотином та комплексом токсичних речовин, що виділяються при згорянні сигарет, є причиною інтоксикації організму нащадків, яка обумовлює дуже високий відсоток їх загибелі в ранньому післянатальному періоді (аналог синдрому раптової смерті новонароджених) та структурно-функціональні зміни в щитоподібній та статевих залозах у післянатальному житті нащадків.

Зроблено висновок про приналежність нащадків матерів, в організм яких під час вагітності потрапляють пасивним шляхом з навколишнього середовища продукти згоряння тютюнових виробів, до групи ризику розвитку тиропатій ще в молодому віці.

Теоретично обґрунтовано склад та розроблена технологія створення та проведені експериментальні дослідження нової фармацевтичної субстанції, що захищає плаценту вагітної від ушкоджуючого впливу продуктів тютюнопаління, створюючи сприятливі умови для внутрішньоутробного розвитку плода.

yes            Сторінка керівника

yes            Наші публікації(2015-2019)         

yes            Наші публікації (2020)