Лабораторія патогістології

Завідуюча лабораторією

Сергієнко Лоріана Юріївна

доктор медичних наук, професор

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ РОБОТИ

  • вивчення на органному та клітинному рівнях вікових особливостей структури, механізмів регуляції та функціональної взаємодії органів ендокринної системи за умов фізіологічної норми та при численних експериментально відтворених ендокринопатіях;
  • вивчення впливу негативних чинників навколишнього середовища на різних етапах вагітності на фетоплацентарний комплекс та модифікацію ендокринного фенотипу нащадків;
  • теоретично-експериментальна розробка методів доклінічної діагностики та засобів превентивної терапії гестаційно детермінованих хвороб дорослих;
  • доклінічне дослідження нових лікарських засобів в аспекті визначення їх впливу на відновлення гістоструктури та функції ендокринних залоз та гормончутливих органів.

ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ:

Комплексом експериментальних робіт, проведених в лабораторії показано, що гестаційний стрес матерів на ранніх етапах вагітності, призводячи до формування фетоплацентарної недостатності та гіперглюкокортикоїдного оточення плода, суттєво змінює післянатальний розвиток та функціонування ендокринних залоз нащадків. У нащадків гестаційно стресованих матерів спостерігаються виразні зміни в гіпоталамо-гіпофізарно-адреналовій та гіпоталамо-гіпофізарно-репродуктивній системах, підвищена чутливість до дії стрес-чинників, затримка сомато-статевого розвитку, порушення репродуктивних можливостей.

  • Доведено, що для нащадків гестаційно стресованих матерів притаманні порушення в інсулін-продукуючому апараті підшлункових залоз, розвиток лептинорезистентності на центральному рівні, девіація харчової поведінки та формування гіпертрофічно-гіперпластичного ожиріння з ознаками неспецифічного запалення на тлі встановлення «економного типу» енерговитрат. Все вищеозначене складає патогенетичну основу розвитку метаболічного синдрому та цукрового діабету 2 типу в нащадків гестаційно стресованих матерів.
  • Показано, що стрес на ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку впливає на післянатальну динаміку формування опорно-рухового апарату, створює передумови для активації процесів деструкції хрящової та кісткової тканин ще в репродуктивному віці.
  • Експериментально підтверджена потенціююча роль екзогенної фруктози для розвитку лептинорезистентності та ожиріння у осіб молодого віку.
  • Доведено, що зміни в системі нейротрансміттерів у гестаційно стресованих нащадків обумовлюють їх емоційну нестабільність та складають нейрохімічну основу формування підвищеного потягу до алкоголю.
  • Запропонована концепція існування «синдрому стресованих нащадків», який об’єднує всі негативні фенотипові ознаки наслідків гіперкортикоїдного імпринтінгу плода під час його розвитку in utero. Основу синдрому складають численні зміни в нейроендокринній системі, що клінічно проявляється в формуванні ознак метаболічного синдрому та зниженні адаптаційних можливостей організму.
  • На моделі пасивного тютюнопаління у вагітних самиць доведено, що виразні структурно-функціональні зміни в плацентах самиць, оброблених нікотином та комплексом токсичних речовин, які виділяються при згорянні сигарет, є причиною інтоксикації організму нащадків, дуже високого відсотка їх загибелі в ранньому післянатальному періоді та структурно-функціональних змін в щитоподібних залозах у післянатальному житті нащадків.
  • Зроблено висновок про приналежність нащадків матерів, в організм яких під час вагітності потрапляють продукти згоряння тютюнових виробів, до групи ризику розвитку тиропатій ще в молодому віці.
  • Теоретично обґрунтовано склад та розроблена технологія створення нової фармацевтичної субстанції, що захищає плаценту вагітної від ушкоджуючого впливу продуктів тютюнопаління.

Загальна інформація

Лабораторія патологічної гістології створена в ІПЕП у 2001 році на базі лабораторії гормональної регуляції внутрішньоклітинних процесів, організатором якої в 1977 році була, на той час кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Сергієнко Лоріана Юріївна.

Лабораторія патологічної гістології увійшла до складу відділу лабораторно-експериментальних досліджень (керівник – доктор медичних наук, професор Полторак Вікторія Віталіївна).

УЧАСТЬ У ДОКЛІНІЧНИХ ТА ГОСПОДАРЧОРОЗРАХУНКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Лабораторія патологічної гістології у складі відділу експериментальних досліджень внесена до реєстру баз, акредитованих для проведення доклінічних досліджень нових препаратів, над створенням яких працюють фармацевтичні підприємства України.

ОБЛАДНАННЯ ЛАБОРАТОРІЇ

Лабораторія має достатньо матеріальних ресурсів, обладнання та висококваліфікованих співробітників для виконання широкого спектру досліджень, що відповідають напрямкам її наукової роботи.

В наявності в лабораторії є дослідницькі мікроскопи «Prima Star» Zeiss (Німеччина) з цифровою фотокамерою Canon 10 та обладнанням для визначення морфометричних параметрів гістоструктур, ваги торсійні ВТ-500 та електронні Scount ProSPW 202 «OHAUS» (США), рН-метр рН-150 МІ, термостати, мікротоми та інше. Обладнання метрологічно повірене, оформлена відповідна документація.

СТОРІНКА КЕРІВНИКА

Керівник лабораторії – Сергієнко Лоріана Юріївна. Закінчила з відзнакою Харківський медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа». Всю свою діяльність присвятила педагогічно-науковій роботі спочатку на кафедрі гістології Харківського медичного інституту в якості асистента, де захистила кандидатську дисертацію, а потім наукового співробітника Харківського інституту проблем ендокринної патології. Протягом 3-х років перебувала в Республіці Куба (м. Гавана), де за активну співпрацю з науковим Інститутом неврології та нейрохірургії була обрана Почесним членом наукового товариства фізіологів Республіки Куба.

У 1977 році в Харківському Інституті ендокринології та хімії гормонів створила та очолила лабораторію гормональної регуляції внутрішньоклітинних процесів. Напрямком діяльності лабораторії було вивчення молекулярних механізмів реалізації дії стероїдних гормонів на рівні периферичних тканин у віковому аспекті як за умов фізіологічної норми, так і при затримках сомато-статевого розвитку та вірильному синдромі.

Вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності 14.01.14 – ендокринологія присвоєно в 1983 році.

Докторську дисертацію захистила в 2013 році у спеціалізованій вченій раді ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України». Вчене звання професора зі спеціальності 14.01.14 – ендокринологія присвоєно в 2015 р.

Є членом редакційної комісії журналу «Проблеми ендокринної патології» та членом спеціалізованої вченої ради за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія в ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України».

УЧАСТЬ У НАУКОВІЙ РОБОТІ ТА ПІДГОТОВЦІ КАДРІВ

В 2001 році на базі лабораторії гормональної регуляції внутрішньоклітинних процесів Сергієнко Л. Ю. була створена лабораторія патогістології, основним науковим напрямком якої стало вивчення ефектів впливу негативних чинників навколишнього середовища (соціально-емоціональний стрес, тютюнопаління та ін.) на ендокринний фенотип нащадків матерів, підданих дії цих чинників на самих ранніх етапах вагітності. Колективу лабораторії патогістології шляхом відтворення моделі соціально-емоційного стресу у щурів на ранніх етапах вагітності вдалося довести, що гіперкортизолемія у матері та плода призводить до фетоплацентарної недостатності та народження нащадків із зниженою вагою і зміненою програмою післянатального розвитку органів ендокринної системи, падіння адаптаційних можливостей організму нащадків до змін навколишнього середовища.

Доведено, що для нащадків гестаційно стресованих матерів притаманні порушення в інсулін-продукуючому апараті підшлункових залоз, розвиток лептинорезистентності на центральному рівні, девіація харчової поведінки та формування гіпертрофічно-гіперпластичного ожиріння з ознаками неспецифічного запалення на тлі встановлення «економного типу» енерговитрат. Все вищеозначене складає патогенетичну основу розвитку метаболічного синдрому та цукрового діабету 2 типу у нащадків гестаційно стресованих матерів. Експериментально підтверджена потенцююча роль екзогенної фруктози для розвитку лептинорезистентності та ожиріння у осіб молодого віку.

Показано, що стрес на ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку впливає на післянатальну динаміку формування опорно-рухового апарату, створює передумови для активації процесів деструкції хрящової та кісткової тканини ще в репродуктивному віці.

На моделі пасивного тютюнопаління у вагітних самиць доведено, що виразні структурно-функціональні зміни в плацентах самиць, оброблених нікотином, є причиною дисгормонального стану в нащадків та дуже високого відсотка їх загибелі в ранньому післянатальному періоді. Шляхом визначення вікової динаміки структурно-функціональних параметрів щитоподібних залоз нащадків матерів, підданих дії тютюнового диму в ембріональному періоді, встановлена наявність структурно-функціональних змін та ознак автоімунного тироїдиту вже в перипубертатному періоді.

Зроблено висновок про приналежність нащадків матерів, в організм яких під час вагітності потрапляють продукти згоряння тютюнових виробів, до групи ризику розвитку тиропатій ще в молодому віці.

Результати досліджень, що вказують на формування внутрішньоутробну зміну фенотипу в нащадків гестаційно стресованих матерів дозволили Сергієнко Л. Ю. висунути концепцію так званого «синдрому стресованих нащадків», що розглядається автором як етіопатогенетична основа розвитку численних поліендокринопатій та коморбідних станів у дорослому житті.

Матеріали всіх вказаних досліджень доповідалися на численних конференціях, з’їздах, конгресах як в Україні, так і за її межами та були покладені в основу докторської дисертації Сергієнко Л. Ю. З 2013 року Сергієнко Л. Ю. – доктор медичних наук, з 2014 – професор. Її науковий доробок складають 2 монографії, 415 наукових публікацій у вітчизняних та закордонних видання, 3 методичні рекомендації, 23 патенти на винахід, 9 нововведень. Під її керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій, виконано 11 НДР фундаментального характеру, затверджених МОЗ та національною Академією медичних наук України.

Професор Сергієнко Л. Ю. широко співпрацює з іншими науковими підрозділами ДУ ІПЕП як у царині виконання планових НДР, так і численних госпрозрахункових тематик, має велику зацікавленість у співпраці з науковими колективами як в Україні, так і за її межами, які займаються вивченням проблеми антенатального походження хвороб ендокринної системи в дорослому віці.

ПУБЛІКАЦІЇ ТА ДОПОВІДІ

Результати, отримані співробітниками лабораторії під керівництвом проф. Сергієнко Л. Ю. за останні роки знайшли своє відображення в доповідях на Міжнародному симпозіумі по старінню (Італія, Навія, 2004 р.), 5-ому – 10-ому Європейських конгресах з клінічних та економічних аспектів остеопорозу та остеопатій (Рим, 20015 р., Відень, 2006 р., Порто, 2007 р., Стамбул, 2008 р., Афіни, 2009 р., Флоренція, 2010 р.), ІХ та ХІІІ конгресах Світової федерації Українських лікарських товариств (Вінниця, 2007 р., Львів, 2010 р.), 35-ому Європейському симпозіумі «Кальцифіковані тканини» (Барселона, 2008 р.), 12-ому Міжнародному конгресі з менопаузи (Мадрид, 2008 р.), Балтійському форумі сучасної ендокринології (Санкт-Петербург, 2008 р.), Європейському конгресі ендокринологів (Прага, 2010 р.), а також на численних наукових зібраннях на теренах України.

В 2009 році Сергієнко Л. Ю. отримала диплом лауреата першої премії за кращу доповідь, представлену на 8-х «Данилевських читаннях», а в 2011 році диплом лауреата другої премії на 10-х «Данилевських читаннях». В 2015 році Сергієнко Л. Ю. була нагороджена почесною грамотою МОЗ України за доповідь, представлену на VI Міжнародному медичному форумі (м. Київ).

Загалом Сергієнко Л. Ю. приймала участь у роботі 91 вітчизняних та 15 міжнародних наукових конференцій, з’їздів, симпозіумів.

ПУБЛІКАЦІЇ

  1. Сергієнко Л. Ю. Віддалені наслідки впливу стресу матерів у першій третині вагітності на структурно-функціональні характеристики підшлункової залози дорослих нащадків // Пробл. ендокрин. патології. – 2012. – № 4. – С. 85-90.
  2. Сергієнко Л. Ю., Перець О. В., Бондаренко Т. В., Черевко Г. М. Екзогенний стрес – індуктор порушення харчової поведінки та ожиріння в нащадків гестаційно стресованих матерів // Міжнар. ендокринол. журн. – 2013. – № 6. – С. 178-179.
  3. Сергієнко Л. Ю., Перець О. В., Селюкова Н. Ю., Бондаренко Т. В., Черевко Г. М., Толмачова Л. М., Маракіна Г. В. Лептинорезистентність як причина відсутності змін харчової поведінки при гіперлептинемії та ожирінні у самиць щурів – нащадків гестаційно стресованих матерів // Пробл. ендокрин. патології. – 2014. – № 3. – С.73-80.
  4. Сергиенко Л. Ю. Надлишкове споживання фруктози – причина поглиблення перинатально сформованої лептинорезистентності та розвитку ожиріння в молодому віці // Пробл. ендокрин. патології. – 2014. – № 4. – С. 52-59.
  5. Сергиенко Л. Ю. Ранний онтогенез – критический период для «программирования» эндокринных и гормонально-зависимых патологий во взрослой жизни // Клініч. та експерим. патологія. – 2014. – Т. 13, № 3. – С. 224-230.
  6. Сергієнко Л. Ю., Селюкова Н. Ю., Черевко Г. М., Бондаренко Т. В., Перець О. В., Толмачова Л. М. Особливості впливу екзогенних естрогенів та гіперлептинемії на гістроструктуру кісток у оваріектомованих нащадків гестаційно стресованих матерів // Пробл. ендокрин. патології. – 2015. – № 2. – С. 101-109.
  7. Сергієнко Л. Ю., Соколова С. С., Яковцова І. І., Селюкова Н. Ю., Білецька О. М. Гістологічні особливості щитоподібних залоз в ранньому перипубертатному періоді нащадків матерів, підданих пасивному палінню та обмеженому харчуванню під час вагітності // Пробл. ендокрин. патології. – 2015. – № 2. – С. 110-118.
  8. Сергиенко Л. Ю., Бондаренко Л. А., Геворкян А. Р., Сотник Н. Н., Черевко А. Н., Мищенко Т. В. Изменение гистоструктуры и лептинпродуцирующей функции жировой ткани при светоиндуцированном гипопинеализме // Пробл. ендокрин. патології. – 2015. – № 4. – С. 61-70.
  9. Сергієнко Л. Ю., Яковцова І. І., Соколова С. С., Селюкова Н. Ю. Зміни у системі «плацента-плід» при тютюнопалінні вагітних як передумова тиропатій у нащадків // Пробл. ендокрин. патології. – 2015. – № 3. – С.118-125.
  10. Сергієнко Л. Ю. Мікроструктура довгих кісток щурів – нащадків гестаційно стресованих матерів за умов гіпокінезії // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2015. – № 3. – С. 56-60.
  11. Соколова С. С., Яковцова І. І., Сергієнко Л. Ю., Селюкова Н. Ю., Нестерцов В. А. Наслідки комбінованого впливу тютюнопаління та зниженого харчування при вагітності на соматичний розвиток нащадків першого покоління // Пробл. ендокрин. патології. – 2015. – № 1. – С.113-119.
  12. Соколова С. С., Сергієнко Л. Ю., Яковцова І. І., Бондаренко Т. В. Рівні гормонів щитоподібної залози у нащадків матерів, котрі палили впродовж вагітності та мали знижене харчування // Пробл. ендокрин. патології.– 2015. – № 4. – С. 71-78.
  13. Соколова С. С., Яковцова И. И., Сергиенко Л. Ю., Селюкова Н. Ю. Эффекты комбинированного действия табакокурения и сниженного питания матери во время беременности на развитие потомков от рождения до половой зрелости // Научная дискуссия: вопросы медицины. – 2015. – № 5-6 (28). – С. 122-129.
  14. Соколова С. С., Яковцова І. І., Сергієнко Л. Ю. Типи мікроструктури щитоподібної залози при затримці внутрішньоутробного розвитку // J.Education, Health and Sport. – 2016. – Vol. 6 (6). – P. 146-154.
  15. Соколова С. С., Сергієнко Л. Ю., Яковцова І. І. та ін. Частота народження дітей з низькою масою тіла по Харківському регіону та структура даної патології // Вісн. пробл. біології та медицини. – 2016. – Т. 1, № 2. – С. 106-111.
  16. Sergiyenko L. Yu., Yakovtsova I. I., Sokolova S. S., Postnikov V. A. Passive smoking and the reduced feeding of pregnant ‑ factors of antenatal programming deviations of somato-sexual development and the structural and functional disorders of the thyroid gland // J. Education, Health and Sport. – 2016. – 6 (2). – P. 64-76.
  17. Перець О. В., Сергієнко Л. Ю., Селюкова Н. Ю., Черевко Г. М., Бондаренко Т. В., Сиротенко Л. А. Потенціюючий вплив надлишкового споживання фруктози на розвиток ожиріння у нащадків гестаційно стресованих матерів // Пробл. ендокрин. патології. – 2016. – № 4. – С.82-90.
  18. Сергієнко Л. Ю., Соколова С. С., Гєворкян А. Р., Бондаренко Т. В. та ін. Зміни в системі «плацента-плід» при пасивному тютюнопалінні та обмеженому харчуванні вагітних // Пробл. ендокрин. патології. – 2017. – № 1. – С. 71-
  19. Perets V., Sergienko L. Yu. Stress induced hypercortikosteronemia in pregnant female rats – cause of hypoleptinemia in newborn offspring and their predisposition to obesity // J. Education, Health and Sport. – 2017. – Vol. 7 (5). – P. 690-702.