Лабораторія патофізіології та медичної генетики

Полторак Вікторія Віталіївна

Завідуюча лабораторією

Полторак Вікторія Віталіївна

доктор медичних наук, професор

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

  • дослідження патогенезу цукрового діабету та його ускладнень (за включенням дисфункції жирової тканини);
  • з’ясування шляхів реалізації спадкової схильності до цукрового діабету та формування надбаної підвищеної чутливості до діабетогенних чинників шляхом виявлення функціонального значення внеску однонуклеотидних поліморфізмів генів-кандидатів;
  • створення методології вивчення специфічної дії антидіабетичних препаратів на доклінічній стадії досліджень та розробка патогенетично обґрунтованих моделей цукрового діабету;
  • теоретичне обґрунтування нових методів лікування ендокринних захворювань (метаболічний синдром, цукровий діабет) та супутніх ускладнень (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ожиріння);
  • проведення скринінгових досліджень нових біологічно активних сполук;
  • оцінка специфічних фармакологічних властивостей нових потенційних антидіабетичних засобів;
  • розширення показань застосування відомих лікарських засобів за новим призначенням на підґрунті експериментальних досліджень.

ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ:

На підґрунті спряженого визначення функціонального стану панкреатичних бета-клітин in vivo та in vitro (модель ізольованих острівців Лангерганса) була поглиблена уява про роль засобів гормональної та негормональної природи, що змінюють інтенсивність білкового синтезу, в регуляції та модуляції інсулін-продукуючого апарату підшлункової залози (кінетика утворення інсуліну та його виділення).

Встановлено закономірності формування протягом онтогенезу епігенетично-обумовлених порушень глюкозного та ліпідного гомеостазу, а також оксидативного статусу у щурів-нащадків, отриманих від стресованих матерів з гестаційною інсуліновою недостатністю та оцінено можливість їх фармакологічної корекції.

Проведено розробку та апробацію нових моделей ЦД 2 типу із залученням епігенетичних складових розвитку, що дозволить проводити оцінку сполук із очікуваною терапевтичною антидіабетичною дією за рахунок впливу на механізми формування “гіперглікемічної пам’яті”, що натепер є новим перспективним напрямом світового фармакологічного пошуку.

Сумісно з кафедрою ендокринології та дитячої ендокринології Харківської медичної академії післядипломної освіти (Караченцев Ю.І., Горшунська М.Ю.) та лабораторією токсикології, патології та генетики Національного інституту охорони здоров’я та довкілля (Е. Йенсен, м. Білтховен, Нідерланди) визначено комплексний взаємозв’язок параметрів гомеостазу заліза (феритин, трансферин, гаптоглобін, загальне залізо та ін.) із складовими метаболічного синдрому, хронічного запалення й гормональними продуктами адипоцитів (лептин, резистин, адипонектин) у хворих на цукровий діабет 2 типу.

Доведено мультифакторний ґенез інсулінорезистентності, як і модулюючий вплив гіперглікемії та сполученої з нею ліпотоксичності на фізіологічний прямий характер зв’язку адипонектину з чутливістю до інсуліну у хворих на цукровий діабет 2 типу.

Доведено мінорний внесок циркулюючого резистину до формування інсулінорезистентності та засвідчено обмежену інформативність цього показника в якості чинника ризику атероґенезу у хворих на цукровий діабет 2 типу.

Показано, що вживання адаптованої Середземноморської дієти призводить до нормалізації значної кількості параметрів, які характеризують метаболічні зсуви у хворих на цукровий діабет 2 типу.

Сумісно з відділом медичної хімії ІПЕП (Ліпсон В.В.) проводиться пошук біологічно активних речовин, що впливають на основні патогенетичні ланки цукрового діабету 2 типу та його ускладнень. На підставі результатів проведеного мішень спрямованого пошуку сполук з антидіабетичними властивостями – потенційних інгібіторів ферменту 11β-гідроксистероїд-дегідрогенази-1 та активаторів сіртуїну-1 триває дослідження специфічної антидіабетичної активності перспективних лікарських засобів, серед яких виявлено нетоксичні речовини з антиоксидантною, антигіперглікемічною, гіпотензивною, гіполіпідемічною, протизапальною дією, що гальмують прояви інсулінорезистентності різного ґенезу (за умов переддіабету та діабету) та сприяють регенерації панкреатичних бета-клітин.

Виявлено нові гетероциклічні сполуки – перспективні антидіабетичні засоби, потенційні інгібітори 11b-гідроксистероїддегідрогенази-1, здатні гальмувати розвиток детермінуючих патогенетичних ланок цукрового діабету 2 типу за рахунок впливу на внутрішньоклітинну конверсію в тканинах-мішенях неактивних глюкокортикоїдів в активні.

Створена колекція ДНК хворих на цукровий діабет 2 типу та колекція ДНК зразків популяційної вибірки, які є матеріалом для довготривалих генетичних досліджень.

Досліджено роль ряду однонуклеотидних поліморфізмів у релевантних щодо цукрового діабету та асоційованих ускладнень генах (TNF–α -308 G>A (rs1800629); ADIPOQ 11377 C>G (rs 266729); ADIPOQ 11391 G>A (rs 17300539); ADIPOQ 276 G>T (rs 1501299); ADIPOQ 45 T>G (rs 2241766); LEP 2548G>A (rs7799039). Вперше визначено функціональне значення однонуклеотидних поліморфізмів в локусах генів-кандидатів – адипонектину та параоксонази, для формування підвищеного кардіоваскулярного ризику за умов метаболічного дисбалансу (глюко- та ліпотоксичності), як і реактивності щодо доповнюючої антидіабетичної терапії у хворих на цукровий діабет 2 типу в українській популяції.

Загальна інформація

Лабораторія патофізіології та медичної генетики створена в 2000 році на базі лабораторії (раніше – відділу) патофізіології, засновником якої був видатний вчений, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР Генес Семен Григорович (1898-1978 рр.). З 1976 по 1980 рр. лабораторією патофізіології керувала д.мед.н., проф. Журова М.В., а з 1980 р. і до тепер лабораторією патофізіології і медичної генетики керує д.мед.н., проф. Полторак В.В. На цей час в лабораторії працюють 1 пров. наук. співроб, 4 ст. наук. співроб, 1 мол. наук. співроб., 1 лаборант.

Обладнання лабораторії

Лабораторія має достатньо матеріальних ресурсів та обладнання для виконання досліджень. В наявності є ферментативний аналізатор глюкози «Ексан – Г» (Литва), апарат для неінвазивного вимірювання кров’яного тиску LE5002 Panlab (Harvard Apparatus, Іспанія), термоциклер Т1 Biometra (Німеччина), термостат ТЕРМО 24-15 (Росія), термостат/охолоджувач проб SC2D (Росія), прилад для електрофорезу Agagel Mini Biometra (Німеччина), спектрофотометр СФ-26, мультицентрифуга САРР (Данія), автоматичні дозатори Human (Німеччина), Labmate (Польща), Thermo scientific (Росія), мікроцентрифуга/струшувач ТЭТА (Росія), ваги торсійні ВТ-500 та електронні AD50 «Axis» (Польща), рН-метр рН-150 МI та ін.

Сторінка керівника

Керівник лабораторії – Полторак Вікторія Віталіївна. У 1960 році закінчила лікувальний факультет Вінницького медичного інституту за спеціальністю «Лікувальна справа» з відзнакою. У 1965 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Стан сім’янику після гемікастрації та деяких змін гормонального балансу», у 1983 р. – докторську дисертацію на тему: «Біосинтез та секреція інсуліну за впливу засобів гормональної та негормональної природи», з 1997 р. має наукове звання «професор» за фахом ендокринологія. Проходила стажування у Інституті діабету «Герхард Катч», м. Карлсбург (Німеччина).

Є автором та співавтором 752 наукових праць, у тому числі 275 статей, 12 методичних рекомендацій та 26 патентів України на корисну модель, а також 164 публікацій в закордонних виданнях.

Є членом Українського наукового медичного товариства ендокринологів, наукового медичного товариства патофізіологів України, Європейської асоціації з дослідження діабету (EASD).

Полторак В.В. входить до складу редакційної колегії журналів «Міжнародний ендокринологічний журнал», «Ендокринологія», «Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія», заст. головного редактора журналу «Проблеми ендокринної патології». Є заступником голови спеціалізованої ради Д64.564.01 при ДУ «ІПЕП». Брала участь у організації та проведенні двох сумісних міжнародних наукових досліджень з кафедрою ендокринології та дитячої ендокринології Харківської медичної академії післядипломної освіти та лабораторією токсикології, патології та генетики Національного інституту охорони здоров’я та довкілля (м. Білтховен, Нідерланди)

Підготувала 8 кандидатів наук та 2 докторів наук.

Публікації та доповіді

Результати, отриманих співробітниками лабораторії за останні роки, були представлені на з’їздах Європейської Асоціації з вивчення цукрового діабету (Копенгаген, Данія, 2006; Амстердам, Нідерланди, 2007; Рим, Італія, 2008; Відень, Австрія, 2009; Лісабон, Португалія, 2011), на конгресі Міжнародної діабетичної асоціації (Монреаль, Канада, 2009; Дубаї, ОАЕ, 2011; Мельбурн, Австралія, 2013), на 2-му конгресі країн Латинської Америки «Controversies to Consensus in Diabetes, Obesity and Hypertension», Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 2012; Європейських конгресах з ендокринології (Берлін, Німеччина, 2008; Дублін, Ірландія, 2015); на з’їзді «Діабет та серцево-судинні захворювання» (Париж, Франція, 2016), отримали відзнаку на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і студентів з міжнародною участю (Запоріжжя, 2010 р.), отримали першу, другу і третю премії ім. В.Я. Данилевського в 2013, 2014 і 2015 роках.

Публікації лабораторії патофізіології та медичної генетики

  1. Оксидативний стресс в патогенезе диабетических микро- и макрососудистых осложнений как мишень для терапевтического воздействия [Текст] / В. В. Полторак, Н.С. Красова, М.Ю. Горшунская // Пробл. ендокр. патології. – 2012. – № 3. – С. 91-103.
  2. Генетичні варіанти адипонектину та терапевтична ефективність омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих на цукровий діабет 2 типу [Текст] / М. Ю. Горшунська, Ю. І. Караченцев, Н. О. Кравчун [та ін.] // Проблеми ендокринної патології. – 2013. – № 1. – С. 5-14.
  3. Біологічна роль фетуїну а та його потенційне значення для прогнозу кардіоваскулярного ризику у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] / М. Ю. Горшунська, Ю. І. Караченцев, Н. О. Кравчун [та ін.] // Український біохімічний журнал. – 2013. – т. 85. – № 3. – С. 5-16.
  4. Однонуклеотидний поліморфізм гена адипонектину (+276G>Т) та експресія складових інсулінорезистентного стану у хворих на цукровий діабет 2 типу [Текст] / М. Ю. Горшунська, Ю. І. Караченцев, Н. О. Кравчун [та ін.] // Проблеми ендокринної патології. – 2013. – № 1. – С. 7-14.
  5. Експресивність реабілітуючих ефектів омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих на цукровий діабет 2 типу з поліморфними варіантами гену параоксонази [Текст] / М. Ю. Горшунська, Ю. І. Караченцев, Н. О. Кравчун [та ін.] // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2013. – №. 2– С. 38-45.
  6. Значение однонуклеотидного полиморфизма +276G>Т гена адипонектина (ADIPOQ) в формировании риска сахарного диабета 2 типа [Текст] / Л.А. Атраментова, М.Ю. Горшунская, Ю.И. Караченцев [и др.] // Фактори експериментальної еволюції організмів. – 2013. – Т. 13. – С. 280-283.
  7. Shtandel S. Natural selection of metabolic syndrome basic clinical components in modern terms. Chapter XVI. [Text]. – Handbook on Metabolic Syndrome. Classification, Risk Factors and Health Impact / Ch.M.Lopez Garsia and P.A.Perez Gonzalez. Editors: Nova Biomedical. New York, 2012. – P. 333-343.
  8. Штандель, С. А. Медленно прогрессирующий аутоиммунный диабет взрослых и структура популяции [Текст] / С.А.Штандель, Т.М.Тихонова // Ендокринологія. – 2012. – Т. 17. – № 2. – С. 22-27.
  9. Штандель, С. А. Генетический анализ рака щитовидной железы [Текст] / С. А. Штандель, В.В.Хазиев, В.Н.Дубовик, Е.А.Светлова-Коваленко // Клінічна генетика і перинатальна діагностика. – 2013. – № 1. – С. 158-162..
  10. Штандель, С. А. Вклад генетических факторов в распространенность и эволюцию болезней (на примере эндокринных патологий) [Текст] / С.А.Штандель, Т.М.Тихонова, В.В.Хазиев. Saarbrücken.: LAP LAMBERT Academic Publishing. ISBN: 978-3-659-20509-5, 2014. – 232 с.
  11. Резистентность к кислотному гемолизу эритроцитов кролей при экспе­риментальном сахарном диабете и применении сахароснижающих средств [Teкст] / Т.А. Шаталова, О. А. Горобченко, О. Т. Николов [и др.] // Біофізичний вісник. – – Т. 30. – С. 35-41.
  12. Полторак, В. В. Сиртуины как перспективная мишень для профилактики и терапии сахарного диабета [Текст] / В. В. Полторак, Н. С. Кра­сова, М. Ю. Горшунская // Пробл. ендокрин. патології. – 2014. – № 3. – С. 97-104.
  13. Полторак, В. В. Гликемическая память как патогенетическое основание для формирования алгоритма современной антидиабетической терапии [Текст] / В. В. Полторак, Н. С. Красова, М.Ю. Горшунская // Международный эндокринологический журнал. – 2014. – № 3. – С. 15-21.
  14. Ефект потенційного інгібітору 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази 1 типу на функціонально-метаболічні показники у щурів з експериментальним цукровим діабетом [Текст] / Н. С. Красова, О. І. Глад­ких, В.В. Ліпсон [та ін.] // Проблеми ендокрин. патології. – 2014. – № 4. – С. 60-65.
  15. Вплив тривалого застосування густого екстракту квасолі на динаміку маси тіла, маси фракцій абдомінальної жирової тканини у щурів з цукровим діабетом 2-го типу на тлі ожиріння [Текст] / В.А. Рибак, Л.М. Малоштан, В.В. Полторак, Н.С. Красова // Світ медицини та біології. – 2015. – № 2 (50). – С. 172-175.
  16. Вплив густого екстракту квасолі на інтенсивність апоптотичних процесів у клітинах печінки та підшлункової залози щурів на моделі цукрового діабету 2-го типу на тлі ожиріння [Текст] / В.А. Рибак, Л.М. Малоштан, В.В. Полторак, А.К. Почерняєв // Одеський медичний журнал. – 2015. – № 4. – С. 25-30.
  17. Вивчення антиоксидантних властивостей густого екстракту квасолі на моделі цукрового діабету 2-го типу на тлі ожиріння в щурів [Текст] / В.А. Рибак, Л.М. Малоштан, В.В. Полторак, Н.С. Красова // Фармакологія та лікарська токсикологія. – 2015. – № 1 (42). – С. 76-81.
  18. Апоптоз панкреатических бета-клеток как новая мишень для инсулинотерапии больных сахарным диабетом 1 и 2 типа [Текст] / В.В. Полторак, Н.С. Красова, М.Ю. Горшунская // Проблемы эндокринной патологии. – 2015. – № 1. – С. 90-102.
  19. Shtandel S. Natural Selection and Diabetes Mellitus. Chapter IІ [Text] / S.Shtandel. – Natural Selection and Genetic Drift / Editors: Joshua Richardson. Nova Biomedical. New York, 2016. – P. 61-100.
  20. Shtandel S. Genetic and Demographic Processes in Modern Populations and Metabolic Syndrome: Clinical Components. Chapter I [Text] / S.Shtandel. – Metabolic Syndrome: Clinical Aspects, Management Options and Health Effects / Editors: Jody Morton. Nova Biomedical. New York, 2017. – P. 1-12.
  21. Штандель, С. А. Изучение ассоциации полиморфизма 49А/G гена CTLA4 у больных медленно прогрессирующим аутоиммунным диабетом взрослых [Текст] / С.А.Штандель, Т.М.Тихонова // Ендокринологія, 2014. Т. 19,№ 2.-С.106-110.
  22. Штандель, С. А. Розподіл поліморфізму Е23К гена KCNJ11 у хворих на цукровий діабет [Текст] / С.А. Штандель, Т.М. Тихонова // Одеський медичний журнал. – 2014. – № 4 . – С. 77-80.
  23. Штандель С.А. Особенности наследственной предрасположенности медленно прогрессирующего аутоиммунного диабета взрослых / С.А. Штандель, Т.М. Тихонова // Проблемы эндокринологии. – 2015. – Т. 61. – № 4. – С. 30-42.
  24. Циркуляторні рівні ретинол-зв’язуючого протеїну 4 у хворих на цукровий діабет 2 типу, ускладнений неалкогольною жировою хворобою печінки [Текст] / Т.В. Тижненко, Ю.І. Караченцев, Н.О. Кравчун [та ін.] // Проблеми ендокринної патології. – 2014. – № 2. – С. 7-14.
  25. Караченцев Ю. И. Тиоктовая кислота в комплексном лечении сосудистых и неврологических осложнений сахарного диабета [Текст] / Ю. И. Караченцев, В. В. Полторак, А. В. Казаков [и др.] // Azərbaycan Metabolizm Jurnali. – 2014. – Т. 12, № 1. – С. 27-40.
  26. Оценка риска развития неалкогольной жировой болезни печени у больных сахарным диабетом 2 типа по уровню ретинол-связывающего протеина-4 [Текст] / Н.А. Кравчун, Л.А. Атраментова, М.Ю. Горшунская [та ін.] //Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології (Тринадцяті Данилевські читання): матеріали науково-практичної конференції, Харків, 13-14 березня 2014 р. – Х., 2014. – С. 83 – 84.
  27. Поліморфізм – 11391 G>A гена адипонектину (ADIPOQ) у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, ускладненим неалкогольною жировою хворобою печінки [Текст] / Т.В. Тижненко, А.К. Почерняєв, М.Ю. Горшунська [та ін.] // Актуальні питання експериментальної, клінічної та профілактичної медицини: матеріали Vміжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, Вінниця, 15-16 травня 2014р. – Вінниця, 2014. – С. 61-62.
  28. Прогнозирование уровня адипонектина у больных сахарным диабетом 2 типа [Текст] / О.А. Плохотниченко, Т.В. Тыжненко, Ю.А. Опалейко [та ін.] // Внесок молодих спеціалістів в розвиток медичної науки і практики: матеріали науково-практичної конференції з участю міжнародних спеціалістів, присвяченої дню науки, Харків, 15 травня 2014 року. – Х., 2014. – С. 160-161.
  29. Oднонуклеотидний поліморфізм – 11391 G>A гена адипонектину (ADIPOQ) у хворих на цукровий діабет 2 типу за умов неалкогольної жирової хвороби печінки [Текст] / Т.В. Тижненко, Л.О. Атраментова, Ю.І. Караченцев [та ін.] // Проблеми ендокринної патології. – 2014. – № 3. – С. 7-17.
  30. Полиморфизм 174G>C гена интерлейкина-6 у больных сахарным диабетом 2 типа [Текст] / А. Почерняев, Д. Лыткин, Н. Козак [та ін.] //Ендокринологія: тези VIII з’їзду асоціації ендокринологів України, Київ, 20-22 жовтня 2014 р. – К., 2014. – С.339-340.
  31. Оценка риска развития неалкогольной жировой болезни печени у больных сахарным диабетом 2 типа по уровню интерлейкина-6 и триглицеридемии [Текст] / О.А. Плохотниченко, Л.А. Атраментова, М.Ю. Горшунская [та ін.] // «Наукові та практичні аспекти хронізації неінфекційних захворювань внутрішніх органів»: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, Харків, 6 листопада 2014 р. – Х., 2014. – С. 296.
  32. Oценка риска развития неалкогольной жировой болезни печени у больных сахарным диабетом 2 типа по уровню ретинол-связывающего протеина-4, индекса массы тела и адипонектина высокого молекулярного веса [Текст] / Л.А. Атраментова, М.Ю. Горшунская, Т.В. Тыжненко [та ін.] // Ендокринна патологія у віковому аспекті: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, Харків, 27-28 листопада 2014 р. – Х., 2014. – С. 10-11.
  33. Факторы риска развития гипертонической болезни у больных сахарным диабетом 2 типа [Текст] / О. А. Плохотниченко, Т. В. Тыжненко, Ю. А. Опалейко, А. К. Почерняев // Биология от молекулы до биосферы: матеріали VIII міжнародної конференції молодих учених, Харків, 6 грудня 2014 р. – Х., 2014. – С. 85-86.
  34. Оценка риска развития неалкогольной жировой болезни печени у больных сахарным диабетом 2 типа [Текст] / Л.А. Атраментова, Н.А. Кравчун, В.В. Полторак [та ін.] // Проблеми ендокринної патології. – 2015. – № 1. – С. 21-27.
  35. Амарил® М СР: новая форма выпуска, новые возможности для пациентов [Текст] / В.В. Полторак, М.Ю. Горшунская, Н.Н. Жердева, Н.С. Красова // Укр. мед. часопис. – 2015. – № 105. – С. 30-34.
  36. Однонуклеотидный полиморфизм гена интерлейкина-6 (IL-6) у жителей Харькова, больных сахарным диабетом 2 типа [Текст] / Н. А. Козак, А. К. Почерняев, Д. В. Лыткин [и др.] // Фактори експериментальної еволюції організмів. – 2015. – Т 16. – С. 206-209.
  37. Комбинированная терапия «метформин+глимепирид» у больных сахарным диабетом 2-го типа (молекулярные механизмы оптимизации реабилитирующего действия) [Текст] / В.В. Полторак, Н.С. Красова, М.Ю. Горшунская // Мiжнародний ендокринологiчний журнал. – 2015. – № 65. – P. 87-97.
  38. Полторак, В. В. Инсулин Тожео – новый базальный инсулин длительного действия. Часть 1. Фармакокинетический и фармакодинамический аспекты. [Текст] / В. В. Полторак, Н. А. Кравчун, М. Ю. Горшунская // Международный эндокринологический журнал. – 2015. – № 71. – С. 22-35.
  39. Полторак, В. В. Инсулин Тожео – новый базальный инсулин длительного действия. Часть 2. Клиническая эффективность и безопасность [Текст] / В. В. Полторак, Н. А. Кравчун, М. Ю. Горшунская // Международный эндокринологический журнал. – 2015. – № 72. – С. 42-60.
  40. Амарил® М СР: новая форма выпуска, новые возможности для пациентов [Текст] / В.В. Полторак, Н.С. Красова, М.Ю. Горшунская // Мiжнародний ендокринологiчний журнал. – 2015. – № 69. – P. 13-24.
  41. Оценка риска развития неалкогольной жировой болезни печени у больных сахарным диабетом 2 типа по сочетанному паттерну ретинол-связывающего протеина-4, адипонектина высокого молекулярного веса и индексу массы тела [Текст] / Л. А. Атраментова, Н. А. Кравчун, В. В. Полторак [и др.] // Проблеми ендокринної патології. – 2015. – № 1. – С. 15-23.
  42. Полторак, В. В. Инсулин Тожео СолоСтар: основные свойства и новые возможности в достижении гликемического контроля [Текст] / В.В. Полторак, Л. К. Соколова, М. Ю. Горшунская // Укр. мед. часопис. – 2016. – Т. 111. – С. 1-7.

Нововведення

  1. Спосіб моделювання цукрового діабету 2 типу (ЦД2Т) у кролів / Ж. А. Лещенко, О. І. Гладких, В. В. Полторак, Ю. А. Опалейко, Т. В. Тижненко // Інформаційний бюлетень, Додаток до «Журналу Національної академії медичних наук України», Київ. – 2013. – Випуск 35. – С. 201.
  2. Спосіб зменшення експресії чинників кардіоваскулярного ризику у хворих на цукровий діабет 2 типу (ЦД2Т) / М. Ю. Горшунська, Ю. І. Караченцев, Н. О. Кравчун, Ж. А. Лещенко, О. І. Гладких, Т. В. Тижненко, Ю. А. Опалейко, В. В. Полторак // Інформаційний бюлетень, Додаток до «Журналу Національної академії медичних наук України», Київ. – 2013. – Випуск 35. – С. 202-203.