Лабораторія патофізіології та медичної генетики

Полторак Вікторія Віталіївна

Завідувач лабораторії

Полторак Вікторія Віталіївна

доктор медичних наук, професор

E-mail:    ipep_pathophis@ukr.net    

 

Лабораторія патофізіології та медичної генетики створена у 2000 році на базі лабораторії патофізіології (раніше – відділ патофізіології, засновником якого був видатний вчений, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки УРСР Генес Семен Григорович).
З 1976 по 1980 рр. лабораторією патофізіології керувала д. мед. н., проф. Журова М.В.
З 1980 р. і дотепер лабораторію патофізіології та медичної генетики очолює д. мед. н., проф. Полторак В.В.
На цей час в лабораторії працюють 1 провідний, 4 старших та 1 молодший наукові співробітники, 1 лаборант.
ОСНОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

  • дослідження патогенезу цукрового діабету та його ускладнень (за включенням дисфункції жирової тканини та епігенетичних змін);
  •  з’ясування шляхів реалізації спадкової схильності до цукрового діабету та формування надбаної підвищеної чутливості до діабетогенних чинників шляхом виявлення функціонального значення внеску однонуклеотидних поліморфізмів генів-кандидатів;
  • створення методології вивчення специфічної дії антидіабетичних препаратів на доклінічній стадії досліджень та розробка патогенетично обґрунтованих моделей цукрового діабету;
  •  теоретичне обґрунтування нових методів лікування ендокринних захворювань (метаболічний синдром, цукровий діабет) та супутніх ускладнень (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ожиріння);
  • проведення скринінгових досліджень нових біологічно активних сполук;
  •  оцінка специфічних фармакологічних властивостей нових потенційних антидіабетичних засобів;
  •  розширення показань застосування відомих лікарських засобів за новим призначенням на підґрунті експериментальних досліджень.

ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ:
     На підґрунті спряженого визначення функціонального стану панкреатичних бета-клітин in vivo та in vitro (модель ізольованих острівців Лангерганса) поглиблена уява про роль засобів гормональної та негормональної природи, що змінюють інтенсивність білкового синтезу, в регуляції та модуляції інсулін-продукуючого апарату підшлункової залози (кінетика утворення інсуліну та його виділення).
     Встановлено закономірності формування протягом онтогенезу епігенетично-обумовлених порушень глюкозного та ліпідного гомеостазу, а також оксидативного статусу у щурів-нащадків, отриманих від стресованих матерів з гестаційною інсуліновою недостатністю та оцінено можливість їх фармакологічної корекції.
     Проведено розробку та апробацію нових моделей ЦД 2 типу із залученням епігенетичних складових розвитку, що дозволить проводити оцінку сполук із очікуваною терапевтичною антидіабетичною дією за рахунок впливу на механізми формування “гіперглікемічної пам’яті”, що натепер є новим перспективним напрямом світового фармакологічного пошуку.
     Сумісно з кафедрою ендокринології та дитячої ендокринології ХМАПО та лабораторією токсикології, патології та генетики Національного інституту охорони здоров’я та довкілля (м. Білтховен, Нідерланди) визначено комплексний взаємозв’язок параметрів гомеостазу заліза (феритин, трансферин, гаптоглобін, загальне залізо та ін.) із складовими метаболічного синдрому, хронічного запалення й гормональними продуктами адипоцитів (лептин, резистин, адипонектин та ін.) у хворих на ЦД 2 типу.
     Доведено мультифакторний ґенез інсулінорезистентності, як і модулюючий вплив гіперглікемії та сполученої з нею ліпотоксичності на фізіологічний прямий характер зв’язку адипонектину з чутливістю до інсуліну у хворих на ЦД 2 типу.
     Доведено мінорний внесок циркулюючого резистину до формування інсулінорезистентності та засвідчено обмежену інформативність цього показника в якості чинника ризику атероґенезу у хворих на ЦД 2 типу.
     Показано, що вживання адаптованої середземноморської дієти призводить до нормалізації значної кількості параметрів, які характеризують метаболічні зсуви у хворих на ЦД 2 типу.
     Доведено генетичну обумовленість терапевтичної ефективності препаратів омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих на ЦД 2 типу східноукраїнської популяції.
     Сумісно з відділом медичної хімії ІПЕП проводиться пошук біологічно активних речовин, що впливають на основні патогенетичні ланки цукрового діабету 2 типу та його ускладнень. На підставі результатів проведеного мішень-спрямованого пошуку сполук з антидіабетичними властивостями – потенційних інгібіторів ферменту 11β-гідроксистероїд-дегідрогенази-1 та активаторів сіртуїну-1 триває дослідження специфічної антидіабетичної активності перспективних лікарських засобів, серед яких виявлено нетоксичні речовини з антиоксидантною, антигіперглікемічною, гіпотензивною, гіполіпідемічною, протизапальною дією, що гальмують прояви інсулінорезистентності різного ґенезу (за умов переддіабету та діабету) та сприяють регенерації панкреатичних бета-клітин.
     Створена колекція ДНК хворих на цукровий діабет 2 типу та колекція ДНК зразків популяційної вибірки, які є матеріалом для довготривалих генетичних досліджень.
     Досліджено роль ряду однонуклеотидних поліморфізмів у релевантних щодо цукрового діабету та асоційованих ускладнень генах (TNF–α -308 G>A (rs1800629); ADIPOQ 11377 C>G
(rs 266729); ADIPOQ 11391 G>A (rs 17300539); ADIPOQ 276 G>T (rs 1501299); ADIPOQ 45 T>G (rs 2241766); LEP 2548 G>A (rs7799039); LEPR 223 Q>R (rs1137101); IL6 -174 G>С (rs1800795). Вперше визначено функціональне значення однонуклеотидних поліморфізмів в локусах генів-кандидатів – адипонектину та параоксонази, для формування підвищеного кардіоваскулярного ризику за умов метаболічного дисбалансу (глюко- та ліпотоксичності), як і реактивності щодо доповнюючої антидіабетичної терапії у хворих на цукровий діабет 2 типу в східноукраїнській популяції.
     У 2020 році в лабораторії заплановані та проводяться дослідження в межах дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за темою «Верифікация терапевтичного потенціалу сполук-модуляторів енергетичного гомеостазу за урахуванням сучасного етіопатогенетичного кластеру цукрового діабету».
Доповіді
Результати, отримані співробітниками лабораторії за останні роки, були представлені на:


з’їздах Європейської Асоціації з вивчення цукрового діабету (Копенгаген, Данія, 2006; Амстердам, Нідерланди, 2007; Рим, Італія, 2008; Відень, Австрія, 2009; Лісабон, Португалія, 2011),


конгресах Міжнародної діабетичної асоціації (Монреаль, Канада, 2009; Дубаї, ОАЕ, 2011; Мельбурн, Австралія, 2013; Дубаї, ОАЕ, 2017),
2-му конгресі країн Латинської Америки «Controversies to Consensus in Diabetes, Obesity and Hypertension», Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 2012;


Європейських конгресах з ендокринології (Берлін, Німеччина, 2008; Дублін, Ірландія, 2015); на з’їзді «Діабет та серцево-судинні захворювання» (Париж, Франція, 2016),


7-мій Міжнародній науково-практичній конференції (Мюнхен, Німеччина, 2021),


з’їздах та конгресах наукових товариств біохіміків, патофізіологів, фармакологів, генетиків та селекціонерів України.


Отримали відзнаку на VII Національному конгресі патофізіологів України (Харків, 2016 р.), отримали першу, другу і третю премії ім. В.Я. Данилевського у 2013, 2015 і 2019 роках.

 

yes           Про співробітників лабораторії патофізіології та медичної генетики   

yes           Наші публікації(2015-2019) 

yes            Наші публікації (2020)