До уваги пацієнтів!
У зв’язку з обмеженим режимом роботи клініки Інституту, що викликано оголошеним в Україні карантином по протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19, створена група для забезпечення високоспеціалізованої медичної допомоги із залученням найдосвідченіших керівників клінічних підрозділів.
В клініці і поліклініці інституту продовжує здійснюватися надання високоспеціалізованої консультативної допомоги пацієнтам з ендокринною патологією. Консультації проводяться лікарями вищої категорії, докторами і кандидатами медичних наук, професорами з різних галузей ендокринології.
Звертатися за телефонами 0664303975 та 0689245623 з 900 до 1600 або на сайт інституту.

Лабораторія патофізіології та медичної генетики

Полторак Вікторія Віталіївна

Завідувач лабораторії

Полторак Вікторія Віталіївна

доктор медичних наук, професор

E-mail:    ipep_pathophis@ukr.net    

 

Лабораторія патофізіології та медичної генетики створена в 2000 році на базі лабораторії (раніше – відділу) патофізіології, засновником якої був видатний вчений, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР Генес Семен Григорович    (1898 - 1978 рр.). З 1976 по 1980 рр. лабораторією патофізіології керувала д. мед. н., проф. Журова М.В., а з 1980 р. і дотепер лабораторією патофізіології та медичної генетики керує д. мед .н., проф. Полторак В.В. На цей час в лабораторії працюють 1 пров. наук. співроб, 4 ст. наук. співроб, 1 мол. наук. співроб., 1 лаборант.

 

ОСНОВНІ  НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ:

  • дослідження патогенезу цукрового діабету та його ускладнень (за включенням дисфункції жирової тканини);
  • з’ясування шляхів реалізації спадкової схильності до цукрового діабету та формування надбаної підвищеної чутливості до діабетогенних чинників шляхом виявлення функціонального значення внеску однонуклеотидних поліморфізмів генів-кандидатів;
  • створення методології вивчення специфічної дії антидіабетичних препаратів на доклінічній стадії досліджень та розробка патогенетично обґрунтованих моделей цукрового діабету;
  • теоретичне обґрунтування нових методів лікування ендокринних захворювань (метаболічний синдром, цукровий діабет) та супутніх ускладнень (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ожиріння);
  • проведення скринінгових досліджень нових біологічно активних сполук;
  • оцінка специфічних фармакологічних властивостей нових потенційних антидіабетичних засобів;
  • розширення показань застосування відомих лікарських засобів за новим призначенням на підґрунті експериментальних досліджень.

ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ:

На підґрунті спряженого визначення функціонального стану панкреатичних бета-клітин in vivo та in vitro (модель ізольованих острівців Лангерганса) була поглиблена уява про роль засобів гормональної та негормональної природи, що змінюють інтенсивність білкового синтезу, в регуляції та модуляції інсулін-продукуючого апарату підшлункової залози (кінетика утворення інсуліну та його виділення).

Встановлено закономірності формування протягом онтогенезу епігенетично-обумовлених порушень глюкозного та ліпідного гомеостазу, а також оксидативного статусу у щурів-нащадків, отриманих від стресованих матерів з гестаційною інсуліновою недостатністю та оцінено можливість їх фармакологічної корекції.

Проведено розробку та апробацію нових моделей ЦД 2 типу із залученням епігенетичних складових розвитку, що дозволить проводити оцінку сполук із очікуваною терапевтичною антидіабетичною дією за рахунок впливу на механізми формування “гіперглікемічної пам’яті”, що натепер є новим перспективним напрямом світового фармакологічного пошуку.

Сумісно з кафедрою ендокринології та дитячої ендокринології Харківської медичної академії післядипломної освіти (Караченцев Ю.І., Горшунська М.Ю.) та лабораторією токсикології, патології та генетики Національного інституту охорони здоров’я та довкілля (Е. Йенсен, м. Білтховен, Нідерланди) визначено комплексний взаємозв’язок параметрів гомеостазу заліза (феритин, трансферин, гаптоглобін, загальне залізо та ін.) із складовими метаболічного синдрому, хронічного запалення й гормональними продуктами адипоцитів (лептин, резистин, адипонектин та ін.) у хворих на цукровий діабет 2 типу.

Доведено мультифакторний ґенез інсулінорезистентності, як і модулюючий вплив гіперглікемії та сполученої з нею ліпотоксичності на фізіологічний прямий характер зв’язку адипонектину з чутливістю до інсуліну у хворих на цукровий діабет 2 типу.

Доведено мінорний внесок циркулюючого резистину до формування інсулінорезистентності та засвідчено обмежену інформативність цього показника в якості чинника ризику атероґенезу у хворих на цукровий діабет 2 типу.

Показано, що вживання адаптованої Середземноморської дієти призводить до нормалізації значної кількості параметрів, які характеризують метаболічні зсуви у хворих на цукровий діабет 2 типу.

Сумісно з відділом медичної хімії ІПЕП (Ліпсон В.В.) проводиться пошук біологічно активних речовин, що впливають на основні патогенетичні ланки цукрового діабету 2 типу та його ускладнень. На підставі результатів проведеного мішень-спрямованого пошуку сполук з антидіабетичними властивостями – потенційних інгібіторів ферменту 11β-гідроксистероїд-дегідрогенази-1 та активаторів сіртуїну-1 триває дослідження специфічної антидіабетичної активності перспективних лікарських засобів, серед яких виявлено нетоксичні речовини з антиоксидантною, антигіперглікемічною, гіпотензивною, гіполіпідемічною, протизапальною дією, що гальмують прояви інсулінорезистентності різного ґенезу (за умов переддіабету та діабету) та сприяють регенерації панкреатичних бета-клітин.

Виявлено нові гетероциклічні сполуки – перспективні антидіабетичні засоби, потенційні інгібітори 11β-гідроксистероїддегідрогенази-1, здатні гальмувати розвиток детермінуючих патогенетичних ланок цукрового діабету 2 типу за рахунок впливу на внутрішньоклітинну конверсію в тканинах-мішенях неактивних глюкокортикоїдів в активні.

Створена колекція ДНК хворих на цукровий діабет 2 типу та колекція ДНК зразків популяційної вибірки, які є матеріалом для довготривалих генетичних досліджень.

Досліджено роль ряду однонуклеотидних поліморфізмів у релевантних щодо цукрового діабету та асоційованих ускладнень генах (TNF–α -308 G>A (rs1800629); ADIPOQ 11377 C>G (rs 266729); ADIPOQ 11391 G>A (rs 17300539); ADIPOQ 276 G>T (rs 1501299); ADIPOQ 45 T>G (rs 2241766); LEP 2548G>A (rs7799039). Вперше визначено функціональне значення однонуклеотидних поліморфізмів в локусах генів-кандидатів – адипонектину та параоксонази, для формування підвищеного кардіоваскулярного ризику за умов метаболічного дисбалансу (глюко- та ліпотоксичності), як і реактивності щодо доповнюючої антидіабетичної терапії у хворих на цукровий діабет 2 типу в східноукраїнській популяції.

Публікації та доповіді

Результати, отримані співробітниками лабораторії за останні роки, були представлені на з’їздах Європейської Асоціації з вивчення цукрового діабету (Копенгаген, Данія, 2006; Амстердам, Нідерланди, 2007; Рим, Італія, 2008; Відень, Австрія, 2009; Лісабон, Португалія, 2011), на конгресах Міжнародної діабетичної асоціації (Монреаль, Канада, 2009; Дубаї, ОАЕ, 2011; Мельбурн, Австралія, 2013; Дубаї, ОАЕ, 2017), на 2-му конгресі країн Латинської Америки «Controversies to Consensus in Diabetes, Obesity and Hypertension», Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 2012; Європейських конгресах з ендокринології (Берлін, Німеччина, 2008; Дублін, Ірландія, 2015); на з’їзді «Діабет та серцево-судинні захворювання» (Париж, Франція, 2016), на з’їздах та конгресах наукових товариств біохіміків, патофізіологів, фармакологів, генетиків та селекціонерів України, отримали відзнаку на VII Національному конгресі патофізіологів України (Харків, 2016 р.), отримали першу, другу і третю премії ім. В.Я. Данилевського в 2013, 2015 і 2019 роках.

 

yes           Про співробітників лабораторії патофізіології та медичної генетики   

yes           Наші публікаціїї